Перетворити допомогу армії на звичку: ‍як авіакомпанія «Українські вертольоти» підтримує українських захисників — «Українська правда»

Ранок останнього дня липня в Києві починається після нічної російської атаки на столицю. Холодно, хмарно, майже всі невиспані. Та попри це, біля бетонних схилів Музею Другої світової на пагорбі біля монумента Батьківщини-Матері збираються люди. Йдеться у спецпроєкті "Української правди".

Сьогодні це місце зустрічі тих, хто тримає фронт, з тими, хто підтримує його з тилу – авіакомпанія "Українські вертольоти" передає чергову партію благодійної допомоги Силам оборони України. Цього разу одразу вісім бойових підрозділів отримали техніку, без якої на фронті не перемогти.

"Українські вертольоти" виконали запити військових на 12,4 мільйона гривень. У переліку переданої на потреби армії техніки – дрони, автівки, квадроцикли, термінали супутникового інтернету, прилади нічного бачення, генератори, ноутбуки, зарядні станції, акумулятори.

Це один з епізодів системної допомоги армії, яку авіакомпанія надає з 2009 року. В "Українських вертольотах" давно сформувалась команда, що системно працює із запитами з фронту: опрацьовує заявки, шукає постачальників, домовляється, купує, перевіряє, вантажить і передає.

Як ця допомога організована, які запити надходять із фронту, що про це кажуть самі захисники та як відповідальному бізнесу стати надійним тилом для воїнів, розповідає "Українська правда".

З 2022 року "Українські вертольоти" виконали запити для десятків підрозділів на понад 200 мільйонів гривень 

"Для мене питання, чи допомагати Силам оборони України, має однозначну і єдину можливу відповідь – допомагати. Зараз ти або на фронті, або для фронту. Допомога армії має бути частиною ДНК кожного українського бізнесу, кожного громадянина. І вона є частиною ДНК нашої авіакомпанії", – вважає Володимир Ткаченко, голова Ради директорів "Українських вертольотів".

На зв’язку з фронтом: хто та як забезпечує підтримку захисників

"До мене особисто і на нашу корпоративну пошту зараз постійно приходять звернення від підрозділів. Ми вже напрацювали алгоритм дій, як опрацьовуємо ці запити. Перевіряємо, що потрібно у першу чергу, і закуповуємо, передаємо. У нас в авіакомпанії працює 19 ветеранів, частина з них якраз і опрацьовують запити. Моє переконання, що це – найкращий спосіб, як повертатись воїну до цивільного життя. Вони постійно в контакті з побратимами, з різними підрозділами, продовжують робити корисну для фронту роботу. Якби так само робив кожен український бізнес, то хлопцям і дівчатам на передовій точно було б легше", – каже Володимир Ткаченко, голова Ради директорів авіакомпанії "Українські вертольоти".

Один із тих, хто передає цього разу допомогу для військових від "Українських вертольотів", – Євгеній Тимошенко – ветеран, доброволець, батько трьох дітей, начальник відділу авіаційно-технічного постачання авіакомпанії. У перші дні повномасштабної війни він вивіз родину до кордону, і вже за кілька днів повернувся до Києва, щоби приєднатись до війська, – вдалось вступити до лав тероборони. Потім – зачистка Київщини і Євгенія призначили командиром взводу на Харківщині.

"Я міг поїхати. У Польщі родичі, друзі. Але я знав – не зможу. Це моя земля, моє повітря. Я не уявляв себе в іншому місці, в той час, коли тут усе горить", – згадує Євгеній.

У липні 2023 року чоловік повернувся до цивільного життя. Тоді ж у керівництва компанії "Українські вертольоти" виникла ідея систематизувати благодійні ініціативи, створити підрозділ в авіакомпанії, який займатиметься підтримкою війська, ветеранів, родин загиблих. Крім Євгенія, до команди доєдналось ще четверо учасників бойових дій. Усі вони працюють в авіакомпанії та займаються координацією благодійних проєктів. 

Спершу допомога надходила тим, кого знали особисто, – побратимам з батальйонів, з ким разом служили або працювали раніше. 

"Ми починали майже вручну: шукали тих, хто потребує, самі дзвонили, самі перевіряли запити. Потім уже нас почали знаходили самі. І з кожним місяцем запитів ставало більше. Потрібно було все – від найпростішого одягу для дітей загиблих до складної техніки для БПЛА-підрозділів", – згадує Євгеній.

Так сформувалось три ключових напрями благодійної діяльності: підтримка військових підрозділів, допомога родинам загиблих та реабілітація ветеранів. Про Благодійну платформу "Дітям наших Захисників", започатковану авіакомпанією минулого року спільно з Мінветеранів, Державною службою України у справах дітей та ICC Ukraine, "Українська правда" уже писала.

Вустами захисників: як "Українські вертольоти" допомагають бойовим підрозділам

"Ми виконуємо свою задачу там, а «Українські вертольоти» – тут"

Допомога, яку передає авіакомпанія "Українські вертольоти", завжди має чіткий запит, конкретну мету й потрібна ще "на вчора" – так кажуть у підрозділах. Військові 157 батальйону 118-ї бригади ТрО отримали від компанії мікроавтобус та пікап – техніку, яка вже за кілька днів буде дообладнана для потреб операторів БПЛА.

"Автівки – це не просто транспорт. Ми будемо дообладнувати бус, щоби він став повноцінним мобільним пунктом управління для пілотів дронів. Там буде телевізійне обладнання, щоби оператори могли працювати просто в дорозі, запускати квадрокоптери, проводити розвідку, спостереження, коригувати вогонь", – розповідає офіцер логістики, лейтенант В’ячеслав Ситник.

За його словами, у війні не буває "достатньо часу" на підготовку – все завжди потрібно "вже й негайно".

"Часу ніколи немає. Нам ця допомога потрібна була не вчора, а позавчора. Але «Українські вертольоти» відгукнулись швидко. Це вже не перша передача – ще в травні ми отримали перший бус і п’ять «Мавіків Pro». Усе працює. Машини вже в зоні бойових дій, дрони – у повітрі", – каже Вʼячеслав..

Про "Українські вертольоти" військові 157 батальйону 118-ї бригади ТрО дізналися з відео – побачили передачу допомоги від авіакомпанії іншим підрозділам та вирішили спробувати й собі. Написали офіційного листа, записали відео – і з бійцями в’язалися, поговорили, Все пояснили.

Після цього "Українські вертольоти" почали розвивати співпрацю з підрозділом: спочатку передали бус, п’ять "Мавіків Pro", ще дещо додатково, а зараз ще два автомобілі.

"Ми – бойовий підрозділ. Працюємо безперервно. Але без тилу, без таких компаній, як «Українські вертольоти», нам складно. Будемо дуже вдячні, якщо ця допомога триватиме. Бо кожен має свою задачу: ми виконуємо її там, а ви виконуєте її в тилу. І якщо у нас буде надійна зворотна співпраця, ми швидше досягнемо своїх цілей. З меншими втратами. І швидше закінчимо цю війну перемогою України", – переконаний Вʼячеслав Ситник.

"Це допомога, що реально рятує"

"Авіакомпанія «Українські вертольоти» не кидає нас і постійно підтримує. Сподіваємося, ця підтримка буде й надалі. Вона дуже важлива, бо йдеться про збереження життя наших військовослужбовців. Те, що ми сьогодні забираємо, справді дієве", – каже командир підрозділу Сил оборони Сергій Кужелюк.

Чоловік – один із тих, хто раніше працював в "Українських вертольотах" бортінженером, а тепер командує підрозділом на передовій:

"Я працював у компанії бортінженером. Брав участь у багатьох місіях. Після звільнення пішов служити. Починав як солдат, зараз – командир підрозділу. Тепер я з іншого боку – але ми з «Українськими вертольотами» досі разом".

Цього разу Сергій приїхав по 20 "Мавіків" для 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади.

"Ці дрони – бойовий засіб. І дуже дієвий. Вони допомагають у трьох напрямах: розвідка, коригування, знищення живої сили противника. Ми стараємось не допустити ворога до позицій, де перебуває наша піхота. Дрони дають час зорієнтуватися, скорегувати артилерію, підготувати інші засоби знищення", – пояснює Сергій.

Підрозділ отримує допомогу від "Українських вертольотів" регулярно. Це вже не перший запит – і точно не останній.

"Ми не ведемо підрахунок, скільки разів звертались. Але заявки надсилаємо щомісяця, інколи на 15–20 одиниць техніки. І отримуємо все, що потрібно. Як для розвідки, так і для дій уночі. І нічні, і денні «Мавіки» – усе працює", – зазначає чоловік.

Для Сергія така підтримка – не просто про технічне чи ресурсне забезпечення, а й про свідчення довіри до підрозділу й відчуття, що військові не самі.

"Без тилу нам буде, на жаль, важко. Ми будемо виконувати завдання в будь-якому разі, але з більшими втратами. А коли є такі партнери, як «Українські вертольоти», це спільна справа: ми там, ви тут – і разом це працює. Це допомога, що рятує. Реально", – зазначає Сергій Кужелюк.

"Ми завжди вважали, що компанія не має бути осторонь. Ми працюємо в Україні, живемо тут, ростимо дітей. Тому допомагати – це не опція. Це норма", – пояснює під час цієї передачі техніки та обладнання виконавчий директор Сергій Букорос.

Філософія підтримки, яка стала частиною ДНК компанії

"Початок повномасштабного вторгнення для авіакомпанії став стресом, тут нема чого приховувати. У нас 70 чоловіків у перший день відмобілізувались і пішли на фронт. Потім – ще. І ми їм одразу почали допомагати. У нас в керівництві є ті, кому, скажімо так, за 60. Ми сіли за кермо своїх автомобілів і поїхали за кордон купувати бронежилети, каски, тепловізори, квадрокоптери, прилади нічного бачення та інше корисне військовим майно. За кілька днів привезли все це до Києва. Потім ми почали допомагати вже широкому колу військових частин, які звертались до нас по допомогу", – згадує Володимир Ткаченко.

Авіакомпанія "Українські вертольоти" регулярно підтримує Сили оборони України під час повномасштабного вторгнення. За ці три з половиною роки вже передано різного майна на суму 205,92 млн грн.

Але допомога, яку надають "Українські вертольоти", – це багаторічна внутрішня традиція, яка тягнеться ще з 2009 року. Саме тоді в компанії вперше почали виділяти кошти на підтримку обороноздатності країни: допомагали армії, спецпризначенцям, МВС.

"А загалом від 2009 року вже надано благодійної допомоги військовим на суму 234,22 млн грн. Ми спеціально переглянули свої архіви, готуючись до інтерв’ю, щоб знайти цифру тої допомоги, яка надавалась авіакомпанією до повномасштабного вторгнення. І це чималі гроші – 28,3 млн грн за зовсім іншим курсом валют, ніж є зараз", – розказує Володимир Ткаченко.

За цими цифрами стоїть велика кількість небайдужих співробітників "Українських вертольотів": координаторів, логістів, бухгалтерів, економістів, юристів, які щодня включаються у процес, замовляють техніку, оформлюють документи, навіть часто самі вантажать і передають допомогу. Наприклад, так з’явилося 7 систем оптико-електронного подавлення АДРОС у сухопутних військ ЗСУ та Нацгвардії у 2014 році. 

"Коли тільки почалась антитерористична операція, коли ми почули, що в армійської авіації були збиті росіянами перші гелікоптери, то наша авіакомпанія негайно звернулась до підприємства, яке виготовляє цей протиракетний захист. Тоді ми терміново закупили протиракетні системи для вертольотів Національної Гвардії та Міністерства оборони та встановили їх на авіаремонтному заводі коштом авіакомпанії. І так було завжди. Бо ми ж співпрацювали з військовими, тому природно, що вони до нас звертались за потреби", – пригадує Володимир Ткаченко, голова Ради директорів "Українських вертольотів".

Допомоги не буває забагато, її завжди недостатньо, але варто старатись щоразу закривати всі запити. Варто знаходити можливості, знаходити більше способів надавати підтримку фронту – це те, до чого має бути залучене все суспільство. Тил працює завдяки тому, що військові там стримують ворога ціною свого часу, своїх мрій, ціною свого здоров’я.

"Ми часто кажемо: «Усе тримається на людях». Це не метафора. Якщо немає байдужості – тоді все тримається. І ми стоїмо. Бо ті, хто захищає нас, відчувають, що вони не самі – і це дає їм силу", – каже начальник одного з ключових технічних відділів "Українських вертольотів" Євгеній Тимошенко.

Підтримка військових – це підтримка не тільки для фронту

Є в авіакомпанії "Українські вертольоти" також напрям допомоги ветеранам – проєкт "Шана Героям". В межах нього працівники вже організовували кілька атмосферних зустрічей. 

Наприклад, у Бучі "Українські вертольоти" під час концерту роздали 150 учасникам бойових дій із пораненнями сертифікати одного з гіпермаркетів номіналом по 15 тис. грн. Потім в Ірпені із Київським обласним центром допомоги Захисникам України імені Віталія Баранова збирали ветеранів на концерт і дарували різну побутову техніку, ноутбуки. 

Взимку організовували ретрит в Карпати, де ветерани катались на конях. Це була свого роду підтримка морально-психологічного стану, ментального здоров’я.

Також виділяються кошти на лікування воїнів у реабілітаційному центрі "Аурум". Ці заходи та цей напрям благодійності авіакомпанії показують силу українського духу, підкреслюють незламність та дають віру у світле майбутнє. Культура підтримки ветеранів лише розвивається в Україні, Мінветеранів активно пропагує "Політику героїв", а авіакомпанія "Українські вертольоти" вже розвиває принцип "поважай та дій".

Благодійна допомога від авіакомпанії в цифрах