Упс!

Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її у більш сучасному браузері:

Налаштування розміру тексту

Назад

29.05.2025

Самостійність на порозі: Олексій готується до нового етапу життя, а «Українські вертольоти» підтримують

Самостійність на порозі: Олексій готується до нового етапу життя, а «Українські вертольоти» підтримують Самостійність на порозі: Олексій готується до нового етапу життя, а «Українські вертольоти» підтримують

Йому майже 18. Попереду — переїзд у власну квартиру, перші кроки дорослого життя і незалежність. Олексій, син загиблого Захисника, уже зовсім скоро переїжджає від офіційних опікунів і починає самостійне життя. Він розуміє: буде складніше, але хоче справлятися сам — відповідально, по-дорослому.

«Допомога від «Українських вертольотів»  — це дуже потужно і влучно. Завжди замовляю та отримую те, що дійсно потрібно саме зараз. Дякую Авіакомпанії за все, що ви для мене робите!», — говорить Олексій.

Цього разу хлопець приїхав до «Українських вертольотів» за новими подарунками, які допоможуть облаштувати побут. Було придбано усе необхідне для щоденного життя: пилосос, тостер, набір кухонних ножів і настільну лампу.

Мрії, практика і вдалий старт

Олексій проходить практику на кіностудії імені Довженка. Він навчається на режисера й відкриває для себе багатогранну професію, яка поєднує техніку, творчість і командну роботу. «Якщо їм сподобається моя робота, можливо, можуть залишити мене працювати», — ділиться Олексій.

Ми вже не вперше зустрічаємося з ним — раніше він отримував варильну поверхню, ігрове крісло і багато інших речей, потрібних для розвитку й побуту. Він дорослішає, розвивається, крок за кроком йде до мрії — і ми раді бути поруч.

Підтримка до повноліття — і з теплом у доросле життя

«Українські вертольоти» опікуються кожною дитиною загиблих Захисників, яка стала підопічною Авіакомпанії, — від перших звернень і до повноліття. Не просто допомагають з речами, а створюють опору, яка дозволяє мріяти, розвиватися і впевнено рухатися вперед.

Коли настає час робити самостійні кроки, проводжають підопічних у доросле життя — з турботою, вдячністю і щирою вірою в їхнє майбутнє.