Врятував життя людей ціною власного: ООН нагородила українця найвищою миротворчою відзнакою — Українська правда

У США українського бортпровідника-рятувальника Сергія Приходька посмертно нагородили Медаллю капітана Мбає Діане за виняткову мужність. Це найвища нагорода миротворчої діяльності Організації Об'єднаних Націй. Про це повідомляє «Українська правда».

Цією медаллю вперше в історії відзначили цивільного, розповіли "УП. Життя" в авіакомпанії "Українські вертольоти", де працював Сергій.

За словами дружини Тетяни, Сергій родом з Борисполя. Його батьки все життя працювали в аеропорту. Він з дитинства любив літаки та мріяв літати. Подорослішавши, влаштувався на роботу бортпровідником та облітав майже увесь світ.

Як розповів голова ради директорів "Українських вертольотів" Володимир Ткаченко, авіакомпанія вже понад 20 років бере участь у миротворчих місіях.

7 березня 2025 року екіпаж виконував завдання місії ООН у Республіці Південний Судан. Евакуаційний гелікоптер приземлився у визначеній точці, маючи всі офіційні гарантії безпеки. Проте щойно почалася посадка, по повітряному судну відкрили вогонь.

Коли навколо залунали постріли, Сергій Приходько закрив своїм тілом людей, які піднімалися на борт. Чоловік зазнав смертельного поранення, але врятував життя цивільних.

Попри те, що гелікоптер отримав понад 20 пробоїн, поранені командир судна Сергій Музика та другий пілот Дмитро Теплих змогли підняти його в повітря й вивести з-під обстрілу. Вони безпечно приземлилися та евакуювали вісьмох людей.

5 червня у Нью-Йорку в штаб-квартирі Організації Об'єднаних Націй під час урочистого заходу генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш посмертно нагородив Сергія Приходька Медаллю капітана Мбає Діане, який у 1994 році під час геноциду в Руанді пожертвував власним життям, рятуючи людей.

Нагороду Сергія вручили його 6-річній доньці Єлизаветі. Також на церемонії перебувала дружина загиблого Тетяна.

"У роботі чоловік був відважним, мужнім, відповідальним, навіть інколи занадто, на мою думку. Був професіоналом своєї справи.

Для нашої родини було честю отримати нагороду з рук генсека ООН. Але разом із цим втрата Сергія для нас дуже важка – він був нашим світом.

Доньці я сказала, що ми летимо до тата на роботу, де його нагороджуватимуть медаллю. Ліза посміхнулася і запитала: Такою медаллю, яку нам давали в дитсадку?" А я відповіла: "Кращою. Такої медалі більше ні в кого немає, лише у твого тата, бо він найкращий", – поділилася Тетяна.