«Справжня ціна миру»: ООН вшанувала загиблих миротворців на тлі зростання небезпек 05 червня 2026 — ООН

У п’ятницю Організація Об’єднаних Націй зупинилася, щоб вшанувати пам’ять понад 4 500 миротворців, які загинули під час служби за останні 78 років.

Церемонія до Міжнародного дня миротворців ООН відбулася лише через кілька годин після того, як стало відомо про смерть ще одного блакитного шолома. Миротворець служив у складі Тимчасових сил ООН у Лівані (UNIFIL) і помер від поранень, отриманих під час мінометного обстрілу. Бойові дії між ізраїльськими військами та бойовиками «Хезболли» в регіоні тривають.День пам’яті розпочався з покладання вінка. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш прийшов до Меморіалу миротворців на території Секретаріату ООН у Нью-Йорку, щоб віддати шану тим, хто не повернувся зі служби. Після цього він очолив урочисту церемонію в залі Економічної і соціальної ради ООН (ECOSOC). У залі зібралися високопосадовці, дипломати, колеги миротворців, а також родини тих, хто загинув під час виконання обов’язку.

«На жаль, події цього самого тижня знову нагадують нам: миротворці й надалі наражаються на небезпеку заради миру. І ми віддаємо найвищу шану їхній службі та самопожертві», - сказав Антоніу Гутерреш.

Під час церемонії Генеральний секретар посмертно нагородив Медаллю Дага Хаммаршельда 68 миротворців із 33 країн. Серед них — 59 людей, які загинули минулого року. Їхні фотографії з’являлися на великому екрані. Їхні імена зачитували вголос. Представники країн виходили, щоб прийняти медалі в пам’ять про кожного з них.

«Вони уособлюють найкраще в людстві - людей, готових ризикувати всім, щоб захистити інших», - сказав Генеральний секретар.

Нагороди за мужність

Окремо цього дня відзначили двох миротворців за виняткову хоробрість. Вони отримали Медаль капітана Мбає Діаня за виняткову мужність. Нагороду названо на честь сенегальського військового офіцера, який загинув у Руанді у 1994 році.

Першим нагородженим став сержант Матіас Реєс з Уругваю. У січні 2025 року він служив під прапором ООН у неспокійному східному регіоні Демократичної Республіки Конго і допоміг урятувати людські життя. Через спалах Еболи в цьому регіоні він не зміг приїхати до Нью-Йорка на церемонію.

Другу медаль отримав українець Сергій Приходько.

Він був приватним підрядником у складі вертолітного екіпажу Місії ООН у Південному Судані UNMISS. У березні 2025 року Сергій загинув під час небезпечної операції з евакуації оточених військових.

Його нагороду отримала родина.

«Ця медаль вшановує його хоробрість. Але вона також нагадує нам про справжню ціну миру — про жертви, на які йдуть ті, хто служить далеко від дому заради людей, яких вони, можливо, ніколи не зустрінуть», — сказала вдова Сергія, Тетяна Приходько.

Мужність серед небезпеки

Сьогодні понад 50 000 миротворців ООН служать у різних куточках світу.

Їхні завдання різні, але всі вони важливі: захист цивільного населення, підтримка виборів, доставка гуманітарної допомоги, розмінування територій та допомога громадам, які живуть у тіні конфліктів.

«Мужність, яку ми визнаємо сьогодні вранці, не абстрактна», — сказав керівник миротворчих операцій ООН Жан-П’єр Лакруа. «Вона проявляється щодня в роботі миротворців, які служать в одних із найнебезпечніших і найскладніших місць у світі».

Серед тих, кого згадували цього дня, був сержант Мілован Йованович із Сербії. Він загинув у четвер у південному Лівані. Від початку загострення бойових дій у березні він став уже сьомим миротворцем UNIFIL, який загинув під час служби.

Для нього це була перша миротворча місія. Він прибув до Лівану в січні. У суботу йому мало б виповнитися 37 років.

Складні умови і дедалі більше викликів

Жан-П’єр Лакруа наголосив, що миротворці сьогодні працюють у дедалі складнішому середовищі.

Світ стикається зі зростанням геополітичної напруги, роздробленими конфліктами, дезінформацією, швидким розвитком технологій і дедалі більшим тиском на багатосторонню співпрацю.

Водночас миротворчі операції ООН стикаються з серйозними фінансовими труднощами. Одна з головних причин — затримки та неповна сплата обов’язкових внесків державами-членами.

Це має дуже конкретні наслідки. Місії змушені скорочувати патрулювання та авіаційні операції, відкладати інфраструктурні проєкти й обмежувати підтримку місцевих громад.

Але очікування від миротворців не зменшуються. Навпаки — вони продовжують зростати.