Тренування американських пілотів на аеродромі Велика Кахнівка

З 10 по 13 червня 2013 року інструктора авіакомпанії навчали двох іноземних пілотів. Тренувальні польоти пройшли на базі Кременчуцького льотного коледжу на аеродромі Велика Кахнівка на вертольоті UR-HLC.

Робочий день починається з передпольотного брифінгу. По дорозі до кімнаті для брифінгів керівник програми моніторингу польотних даних, інструктор c сорокарічним стажем роботи, Віктор Вишинський розповідає про програму навчання.

«Після двох тижнів теоретичної підготовки та тижня занять на симуляторі, наші учні приступають до відпрацювання практичних навичок на справжньому вертольоті. Програма підготовки розрахована на чотири дні. Йдемо від простого до складного. Перший день: пілотування разом з інструктором, висіння, маневрування на висінні, польоти по колу. За цей час учні адаптуються до нової техніки, перевіряють, як вона веде себе в повітрі. Другий день - відпрацьовуємо маневр швидкостей, віражі, зниження в режимі авторотації з висоти від тисячі до шестисот метрів, підбираємо посадочні майданчики з повітря.	Віктор Вишинський та Анатолій Грипась проводять передпольотну підготовку
Ігор Рощупкин пояснює метод кріплення вантажу до підвіски	Третій день найцікавіший. Робота з вантажем на зовнішній підвісці, зниження і посадка в режимі авторотації, а також посадка вертольота на одному двигуні. Четвертий день - повторення пройденого матеріалу та вручення дипломів». Ми потрапляємо на третій, найцікавіший день навчання. О 8:30 початок передпольотного брифінгу. Керівники служби забезпечення польотів на аеродромі велика Кахнівка доповідають аеронавігаційні дані і метеообстановку, а також готовність служб до роботи. «Вітер нестійкий, два метри в секунду, в другій половині дня можлива гроза».
Уорент-офіцери армії США у відставці Расс Шулер (Russ Schuler) і Олмес Ірбі (Almous Irby) слухають синхронні слова перекладача. Після брифінгу підходимо до вертольота. Машина і екіпаж готові до вильоту. Старший бортінженер-інструктор Ігор Рощупкин показує метод кріплення вантажу до зовнішньої підвіски. Пілоти слухають уважно, чіпають кріплення, ставлять запитання. Там, де вони будуть працювати, бортінженера на борту не передбачається. Усі його функції доведеться виконувати ім.
Лінійний технік ВіД Ігор Манін закріплює вантаж	«Зараз ми будемо піднімати на підвісці вантаж вагою в 2850 кілограм», - Ігор Рощупкин вказує на металеву бочку, спеціально призначену для тренувальних польотів: - «Довжина тросу 14,5 метрів. Ці дані вам потрібно знати заздалегідь, щоб прорахувати польотні дані і оцінити поведінку вантажу в повітрі. Це впливає на дальність і тривалість польоту», - пояснює він. 9:09 запуск двигунів. Зліва на командирському кріслі - старший пілот-інструктор Анатолій Грипась. Праворуч - Расс Шулер. Через 15 хвилин вертоліт відривається від землі.

Інструктор крок за кроком пояснює Рассу свої дії: «Піднімаємо вертоліт, зависаємо над центром вантажу. Тепер плавно натягуємо трос і відриваємо вантаж від землі. Якщо не дотримуватися цієї послідовністі, вантаж буде взятий зі змішанням, що призведе до його розгойдування, а потім і до розгойдування вертольота».

Расс в цей час легко тримається за управління, яке повторює рухи інструктора. Це так зване, пасивне пілотування. Потім Анатолій Грипась довіряє Рассу управління. Пілот припускається помилки в техніці пілотування, через що вертоліт розгойдується сильніше, але потім звикає до роботи з підвіскою і заспокоює вантаж.

Йдемо на швидкості 130-150 км/год. на висоті 200 метрів. Поки Расс управляє вертольотом, Олмес дивиться у люк вантажної кабіни і спостерігає, як веде себе вантаж у повітрі. «Сьогодні ми поєднаємо дві вправи», - пояснює Анатолій Грипась. - «Спочатку почнемо підбір майданчика з повітря, а потім будемо тренуватися укладати вантаж і піднімати його зі складних майданчиків». 9:40 - вертоліт приземляється на галявину неподалік Дніпра. Відстань від лопатей вертольота до найближчих дерев - близько десяти метрів.	Інструктор дає рекомендації Рассу Шулеру як правильно працювати з вантажем у повітрі
Анатолій Грипась показує Олмсу Ірбі вантаж через люк вантажної кабіни	«Для тренування пілотів ми обираємо не просто поле, де легко приземлитися і не менш легко злетіти, а саме складні майданчики. Такими вважаються невеликі відкриті простори, оточені деревами. Пілотові потрібно зависнути над цим «колодязем», сісти, а потім злетіти. При цьому необхідно враховувати габарити вертольота, кут нахилу майданчика і її поверхню - чи немає каменів. У житті часто доводиться застосовувати такі навички. Адже іноді потрібно сісти на вузькі майданчики в горах або прямо посеред лісу, що б забрати поранених або вантаж», - пояснює Анатолій Грипась. 10: 01 - приземлення на другий майданчик. 10:15 - на третю. Щоразу інструктор підбирає для свого учня все більш складні майданчики.
«Ці хлопці добре справляються. У них на двох - майже 14 тисяч нальоту» - оцінює своїх учнів Віктор Вишинський - «Проте їм ще багато чому доведеться навчитися. Адже кілька разів показати - мало. Потрібно виконати вправу десятки разів, щоб знання відклалися в пам'яті». Після годинного тренування пілоти міняються місцями. На цей раз Расс Шуллер спостерігає за вантажем з вантажопасажирської кабіни і ділиться своїми враженнями.	Пілоти тренуються укладати вантаж на складний майданчик
Олмс Ірбі «заспокоює» вантаж. Вертоліт йде рівніше. Наступне завдання - підбір посадкового майданчика з повітря	«Я працював з зовнішньою підвіскою на вертольоті Sikorsky Black Hawk в протипожежних місіях. Вертоліт Мі-8МТВ-1 схожий в плані пілотування на Black Hawk, але ця машина важча на 4 тисячі фунтів [1814,37 кг]. Вона набагато більша всередині, що зручніше для перевезення більшої кількості військових і вантажів. Однак мені знадобився якийсь час, щоб звикнути до габаритів», - розповів Расс Шуллер. Після обіду у пілотів заплановане одне з найскладніших тренувань - посадка на одному працюючому двигуні. Перед польотом Анатолій Грипась схематично малює вертоліт і ще раз пояснює учням технологію приземлення.
«Важливо пам'ятати про три етапи посадки, які докладно описані в керівництві з льотної експлуатації вертольота. При такій методиці посадковий пробіг практично мінімальний. Це дуже важливо, оскільки при аварійній посадці може знадобитися приземлитися на обмежений майданчик в лісі, пустелі або в горах, де місця для пробігу просто не буде». На цей раз в кабіну нас не пустили - пілоти тренують 5-6 відмов двигуна, а для звичайних пасажирів це непросте випробування. Спочатку інструктор показує «ідеальне» приземлення. Вертоліт зависає в повітрі.	Команда «Українських вертольотів» та американські пілоти-учні

«Зараз Анатолій Грипась знизить обороти одного двигуна до мінімуму, емітуючи його відмову», - коментує з землі дії свого колеги Віктор Вишинський.
Дійсно, вертоліт починає «звучати» по-іншому.

Василь Голота вручає пам'ятні подарунки учням із США

«Другий двигун запрацював на повну потужність. Тепер пілот використовує потенційну і кінетичну енергію вертольота і м'яко приземляюється. Якщо все робити правильно, пасажири навіть не відчують, що сталася аварійна ситуація», - запевняє Віктор Вишинський. Кожен з пілотів робить по п'ять кіл над аеродромом. При цьому інструктор імітує відмову двигуна несподівано для них, спочатку на висінні над землею на висоті від п'яти до ста метрів, потім на зльоті та посадці. Після приземлення пілоти не приховують своїх емоцій.

«Мене вразили потужні двигуни та енергоозброєність цього вертольота. Крім того, з тим сучасним обладнанням, яке на ньому встановлено, можна виконувати складні види робіт», - поділився враженнями Расс Шуллер.
Олмес Ірбі також залишився задоволений польотом.

«Я думаю, що інструктора «Українських вертольотів» - це професіонали своєї справи. У них багатий досвід. Вони прекрасно пояснюють нову інформацію, легко показують на практиці саме те, що знадобиться нам у житті. Я сам, як інструктор з багаторічним стажем, високо оцінив рівень підготовки в цій компанії», - розповів Олмес Ірбі.

По закінченню навчання директор Льотної служби Василь Голота вручив американським пілотам сертифікат про перенавчанні на тип Мі-8МТВ, а також пам'ятні подарунки. «Українські вертольоти» співпрацюють з КЛК НАУ вже досить давно. Кваліфіковані інструктори нашої компанії спільно з коледжем переучують на тип Мі-8 не лише українських, але й іноземних пілотів », - розповів Василь Голота.

У рамках даної програми в 2012-2013 роках  інструктора «Українських вертольотів» підготували 8 іноземних фахівців.