Як бізнес допомагає дітям наших Захисників та Захисниць: турбота, що об'єднує – Українська правда

"Мені щастить на людей, яких я зустрічаю. Якби не підтримка оточуючих, я не знаю, як би пережив горе", – каже 16-річний Ярослав, один з підопічних авіакомпанії "Українські вертольоти". Йдеться у статті Української правди.

Він, як і багато інших дітей, залишився сиротою внаслідок воєнних дій Російської Федерації.

З 2022 року багато дітей залишились без батьківського піклування під час війни: втратили одного з батьків або стали сиротами. Це зламані дитячі долі. У матеріалі розповідаємо історію про те, як турбота може обігріти дитячі серця.

Ярослав і Костянтин

Ярослав здобуває професію інженера програмного забезпечення в коледжі. Каже, що любов до комп’ютерів у нього від батька.

"В мене, в принципі, дитинство майже повністю пройшло з комп’ютером. Батько показував, розказував, як все працює", – згадує хлопець.

Крім програмування та комп’ютерних ігор, вагому частину життя в студента займає айкідо. Ярослав пригадує, що спробував різні гуртки та види спорту, але зрозумів, що айкідо – це його тема. Зараз у нього чорний пояс 1-го Дану. Надалі планує розвиватися в цьому ж спорті. Завдяки айкідо вже побував у деяких країнах Європи й мріє подорожувати ще, об’їздити світ. Саме тому вчить англійську мову.

Одного разу у 2022 році під час занять йому надійшов дзвінок. З того боку слухавки попросили покликати бабусю. Хлопець одразу зрозумів, що сталося непоправне.

Загибель батька допомогли пережити близькі: друзі, знайомі, рідня. Хтось – телефонував, писав, хтось – просто вислуховував годинні монологи. А потім йому запропонували підтримку від благодійної платформи "Дітям наших Захисників", яку започаткувала авіакомпанія "Українські вертольоти". І в його житті з’явився ментор Костянтин Євдокименко.

Костя – ветеран, двічі доброволець, двічі комісований. Нині працює в авіакомпанії у відділі підтримки учасників бойових дій та членів сімей загиблих і навчається на психолога. Він безпосередньо контактує з підопічними, надає їм необхідну підтримку.

Ярославу, як і іншим дітям, пропонують обрати будь-які речі на суму 10 000 гривень щомісяця. Хлопець спочатку замовляв всілякі побутові предмети та техніку, бо хотів порадувати бабусю, яка є його опікункою і фактично виростила його.

"Я здивувався, що він більшість подарунків замовив бабусі", – каже Костя. 

Ментор зізнається, що довго вмовляв Ярослава замовити й собі подарунок. Врешті Ярослав побажав придбати PlayStation.

"В нас із батьком була мрія – купити PlayStation. Ціни були досить високі. Ми вирішили почекати. Але не дочекалися разом. Дякуючи Кості та цій програмі, здійснилася наша спільна з батьком мрія", – поділився Ярослав. 

Його ментор Костя каже, що сприймає допомогу дітям як місію. 

"В мене багато загиблих товаришів, і у цих товаришів лишилися діти. Я знаю, з якими проблемами стикаються і діти, і дружини, і матері. Я не можу бути осторонь", – пояснює він.

Як усе починалося

Хороші ініціативи починаються з особистої зацікавленості. Спочатку авіакомпанія "Українські вертольоти" допомагала дітям своїх співробітників, які загинули, захищаючи Україну. Вони піклувалися про забезпечення найнеобхіднішим: купували речі до школи, книжки, одяг, велосипеди та багато іншого. І, звісно ж, вітали зі святами та днями народження. Проте з часом стало очевидно: дітей, які потребують підтримки, по всій країні дуже багато. І потреба в системній допомозі є критичною. Так виникла ідея створити окрему програму.

Почали з Київської області. В партнерстві з Київським обласним центром допомоги Захисникам України імені Баранова Віталія Анатолійовича та його очільницею Іриною Головач авіакомпанія "Українські вертольоти" підготувала до школи майже 1500 дітей-сиріт та напівсиріт шкільного віку: кожна дитина отримала сертифікати від "Епіцентру" на 10 000 гривень. Це дозволило купити все необхідне – від канцелярії до теплого одягу, від ламп до столів для навчання.

Згодом зрозуміли, що серед усіх тих синів та дочок захисників України є ті, хто втратив обох батьків, – так ініціатива перетворилася на благодійну платформу "Дітям наших Захисників".

"Для нас соціальна відповідальність – це не формальність, а частина ДНК авіакомпанії. Ми не відокремлюємо допомогу суспільству від щоденної роботи. Благодійна платформа «Дітям наших Захисників» виникла природно – як продовження нашої внутрішньої культури підтримки. Спочатку ми допомагали родинам наших загиблих колег, а з часом це переросло у національну ініціативу. Ми віримо, що бізнес має бути не лише економічним гравцем, а й моральним лідером", – каже голова ради директорів авіакомпанії ПрАТ "АК "Українські вертольоти" Володимир Ткаченко.Ініціативу "Дітям наших Захисників" створили в партнерстві з:

• Міністерством у справах ветеранів України;
• Українським національним комітетом Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine);
• Державною службою України у справах дітей.

Наразі "Українські вертольоти" вже взяли під свою опіку 40 дітей-сиріт загиблих захисників з Києва та Київщини. Кожна дитина щомісяця отримує по 10 000 грн на те, що їм необхідно: побутові предмети, техніку, одяг, взуття, навчання, хобі, гуртки тощо. Також для дітей організовують різні заходи: розважальні, оздоровчі та розвивальні. Але справа не лише в грошах – а у відчутті, що дитина не залишилася сам на сам. Що поруч є люди, які памʼятають, допомагають і вірять у її майбутнє. Авіакомпанія "Українські вертольоти" планує опікуватися кожною дитиною до її повноліття.

"У нас немає наказів чи вимог – усе відбувається на рівні внутрішньої людяності. Є співробітники, які особисто взяли під фінансову опіку дитину-сироту. А з підопічними «Українських вертольотів», яких вже 40, працюють ветерани війни, які також працюють в штаті авіакомпанії. Вони підтримують контакт, часто спілкуються, обговорюють навчання тощо. Для ветерана – це можливість передати досвід, залишатися в строю морально й бути корисним. І ми бачимо, як це змінює і дітей, і їх менторів (ветеранів)", – говорить Володимир Ткаченко.

Благодійна допомога від авіакомпанії в цифрах

276 млн грн допомоги надала компанія від початку повномасштабного вторгнення:
192 млн грн на потреби Сил оборони України (від дронів і автомобілів до складного оптичного, енергетичного та зв’язкового обладнання);
83 млн грн допомога родинам співробітників, які віддали життя за Україну, ветеранам та дітям-сиротам.

До 2021 року підрахунків не проводили, але на благодійну діяльність у різні роки скеровували також мільйони. Наприклад, для покупки житла для військовослужбовців, а також на технічні потреби підрозділів, залучених в АТО.

Залучення бізнесу

Добро має множитися. Тому "Українські вертольоти" закликають інших представників бізнесу з різних регіонів долучатися до благодійної платформи "Дітям наших Захисників". Головна мета на 2025 рік – об’єднати зусилля соціально відповідального бізнесу та влади в усіх регіонах України, щоб кожна дитина-сирота загиблих захисників і захисниць мала гідну підтримку.

Платформа "Дітям наших Захисників" – це про відповідальність, турботу і майбутнє. Адже якщо не подбаємо про цих дітей сьогодні, завтра – втратимо покоління.

4 лютого 2024 року відбулася перша зустріч соціально відповідального бізнесу, де було офіційно презентовано платформу "Дітям наших Захисників". Проєкт має на меті знайти кожній дитині-сироті загиблих захисників та захисниць бізнес-опікуна.

Бізнес може надавати допомогу дітям-сиротам у різний спосіб:

• безпосередньо надавати адресну щомісячну допомогу згідно з їхніми потребами;
• дарувати сертифікати за визначеними групами товарів (іграшки, одяг, взуття, техніка, канцелярія, книги тощо);
• перераховувати кошти опікунам дітей-сиріт за умови отримання фотозвітів використання таких коштів;
•  надавати допомогу у партнерстві з благодійними фондами.

Кожна компанія самостійно обирає регіон, кількість дітей, яким готова допомагати, визначає розмір і формат допомоги.

Долучитися можуть компанії будь-якого масштабу – від малого бізнесу до великих корпорацій, єдиний критерій – чесний, відповідальний бізнес.

До ініціативи вже долучилися понад 50 підприємств: МХП, Клуб підприємців Буковини, пекарня Ciabatta, ТОВ "Верест", БО "Фонд Сергія Гайдая", підприємці Сергій Кудлаєнко, Олег Крижовачук та інші. І з кожним днем партнерів більшає. 

Планується створення публічного дашборду з активними кейсами та участю бізнесів.

Якщо ви – представник бізнесу або просто небайдужа людина, ви теж можете долучитися. Залишайте заявку за цим посиланням.

"Ми розуміємо, що, на жаль, ця війна завтра не закінчиться. Але ми повинні вміти жити й працювати у дуже складних умовах. Емоційно важко було стикатися з масштабом втрат. Ми побачили, як багато дітей залишилися без батьків. Мабуть, один з найзворушливіших моментів був, коли тітка, офіційна опікунка дитини-сироти, підопічної нашої авіакомпанії, сказала: «Я не знаю, як би ми прожили цей рік без вас. Ми навіть не думали, що може бути така підтримка, бо вона і матеріальна, і моральна». І такі слова ми чуємо постійно. Для мене це не про відзнаки чи піар. Це про відновлення людського, втраченого. Про те, що дитина-сирота знову усміхається. Якщо підопічні «Українських вертольотів» почуваються щасливішими та впевненішими у завтрашньому дні – значить, ми рухаємось в правильному напрямку", – підсумував голова ради директорів авіакомпанії ПрАТ "АК "Українські вертольоти" Володимир Ткаченко.